Мило рідке 5 л Економ

Мило — рідкий або твердий продукт, що містить поверхнево-активні речовини.

Мило — рідкий або твердий продукт, що містить поверхнево-активні речовини, у поєднанні з водою, що використовується або як косметичний засіб — для очищення й догляду за шкірою (туалеве мило); або як засіб побутової хімії — мийний засіб (мило господарське).
Не варто плутати з мильними продуктами, які виготовляються із синтетичних поверхнево-активних речовин, переважно з нафтових продуктів (лаурилсульфат натрію) тощо.
В останні роки мило як косметичний продукт масового використання все більше й більше використовується в рідкому вигляді. Тверде мило часто використовується як авторські вироби. Як побутову хімії використання мила з кожним роком скорочується у всьому світі: споживачі вибирають пральні порошки, засоби для миття посуду та ін.

Як сировина для отримання основного компонента мила можуть використовуватися тварини та рослинні жири, жирозамінники (синтетичні жирні кислоти, каніфоль, нафтенові кислоти, талова олія).

Отримання мила ґрунтується на реакції омилення — гідролізу складних ефірів жирних кислот (то є жирів) з лужними, унаслідок якого утворюються солі лужних металів і спирти.

У спеціальних ємностях (варювальних котлах) нагріті жири омиляють їдкою щілочою (зазвичай гідроксидом натрію). Унаслідок реакції в варильних котлах утворюється однорідна в'язка рідина, густіша під час охолодження — мильний клей, що складається з мила та гліцерину. Вміст жирних кислот у милі, отриманого безпосередньо з мильного клею зазвичай 40-60%(1]. Такий продукт має назву «клейового мила». Спосіб отримання клейового мила заведено називати «прямим методом».

«Косвенний метод» отримання мила полягає в подальшій обробці мильного клею, який піддають відсолі — обробці електролітами (розчинами їдкою щітки або хлористого натрію), унаслідок чого відбувається розшарування рідини: верхній шар, або мильне ядро, містить не менш ніж 60% жирних кислот; нижній шар — підмильний щілок, розчин електроліту з великим вмістом гліцерину (також містить забруднювальні компоненти, що містяться у вихідній сировині). Отримане внаслідок непрямого методу мило має назву «ядрового».

Найвищий сорт мила — пиловане, отримують під час перетирання висушеного ядрового мила на валиках пілінгової машини. Водночас в кінцевому продукті вміст жирних кислот підвищується до 72-74%, поліпшується структура мила, його стійкість до всмоктування, прогорання й дії високих температур під час зберігання (222].

Під час використання як щіток каустичної соди отримують тверде натрієве мило. М'яке або навіть рідке калієве мило утворюється, коли застосовується гідрооксид калію.